Депортація з Німеччини (Abschiebung): як відбувається і що робити

Для кого ця сторінка

Депортація з Німеччини (Abschiebung) — це примусове виконання обов’язку залишити країну. З правового погляду вона не відбувається «раптово»: їй передують рішення відомства, попередження і строк для виїзду, а проти багатьох кроків є засоби правового захисту. Сторінка допоможе, якщо ви:

• отримали відмову в посвідці, рішення про видворення (Ausweisung) або попередження про депортацію (Abschiebungsandrohung);
• живете з Duldung і хочете зрозуміти, коли депортація реально можлива;
• тяжко хворієте або побоюєтеся загрози в країні походження;
• хочете знати, як відбувається депортація, які її наслідки і чим вона відрізняється від Ausweisung;
• розглядаєте добровільний виїзд.

Одразу головне: усі кроки на цій сторінці законні. Спроби переховуватися або ввести відомство в оману щодо особи майже завжди погіршують становище й закривають майбутні шляхи до посвідки (§ 60b, § 25a, § 25b Abs. 2 AufenthG).

Ausreisepflicht: коли виникає обов’язок виїхати (§ 50 AufenthG)

Обов’язок виїзду (Ausreisepflicht) виникає, якщо в іноземця немає потрібного дозволу на перебування або строк його дії сплив — наприклад, після відмови в продовженні посвідки чи після Ausweisung. Виїхати треба негайно або до кінця встановленого строку виїзду (Ausreisefrist). Переїзд до іншої країни ЄС чи Шенгену виконує цей обов’язок лише тоді, коли в’їзд і перебування там вам дозволені.

Коли обов’язок виїзду стає виконуваним (§ 58 Abs. 2)

Для депортації одного обов’язку виїзду замало — він має бути виконуваним (vollziehbar). Одразу виконуваним він є, якщо:

• в’їзд був нелегальним;
• заяву на посвідку не подавали або вона не створила фіктивного перебування за § 81 Abs. 3 чи 4 AufenthG (докладніше — на сторінці про Fiktionsbescheinigung);
• існує визнане рішення про повернення іншої держави ЄС.

В інших випадках обов’язок стає виконуваним, коли виконуваним є рішення відомства, наприклад відмова в посвідці. Якщо скарга проти такого рішення не має зупиняючої дії, виконуваність настає одразу — тому такий важливий терміновий судовий порядок (див. нижче).

Abschiebungsandrohung і строк виїзду 7–30 днів (§ 59)

Депортації, як правило, передує письмове попередження (Abschiebungsandrohung) зі строком для добровільного виїзду. Згідно з § 59 AufenthG цей строк становить від 7 до 30 днів. Його можуть:

• скоротити або взагалі не надати — наприклад, за ризику втечі чи серйозної загрози громадській безпеці;
• продовжити з огляду на обставини конкретного випадку;
• встановити щонайменше на 3 місяці для жертв торгівлі людьми (§ 59 Abs. 7).

Ключовий момент: після спливу строку виїзду дату депортації заздалегідь не повідомляють. Тому чекати «офіційного повідомлення про день вильоту» не можна — діяти треба в межах строку.

Як відбувається депортація з Німеччини

Порядок у загальних рисах визначає § 58 AufenthG. Депортацію проводять, якщо обов’язок виїзду виконуваний, строк виїзду сплив або його не надали, а добровільний виїзд не забезпечено.

1. Рішення. Відмова в посвідці, Ausweisung чи інше рішення, з якого випливає обов’язок виїзду.
2. Попередження і строк. Abschiebungsandrohung з Ausreisefrist від 7 до 30 днів.
3. Сплив строку. Якщо ви не виїхали і перешкод немає, відомство може провести депортацію без окремого повідомлення про дату.
4. Виконання. Щоб знайти людину, відомство може увійти до житла; уночі — лише у виняткових випадках; обшук (Durchsuchung) потребує, як правило, рішення суду (§ 58 Abs. 5–9).

Особливі правила за Duldung: після відкликання Duldung депортація можлива без нового попередження і нового строку, якщо Duldung не продовжили (§ 60a Abs. 5). Якщо ж Duldung триває понад рік і в сім’ї є діти до 12 років, про депортацію мають повідомити щонайменше за місяць — крім випадків обману чи відмови від співпраці (§ 60a Abs. 5a). Докладніше про саму Duldung — на сторінці Duldung у Німеччині.

Abschiebungsverbote: коли депортація неприпустима (§ 60 Abs. 5 і 7)

Закон передбачає заборони депортації до країни призначення:

• § 60 Abs. 5 AufenthG — депортація неприпустима, якщо її забороняє Європейська конвенція з прав людини (EMRK).
• § 60 Abs. 7 AufenthG — від депортації слід відмовитися (soll) за істотної конкретної небезпеки для життя, здоров’я чи свободи. Щодо здоров’я це стосується лише небезпечних для життя або тяжких захворювань, які після депортації суттєво погіршаться. Медична допомога в країні призначення не мусить бути рівноцінною німецькій.

Загальні небезпеки, яким піддане все населення країни, вирішуються не індивідуально, а через Abschiebestopp землі (§ 60a Abs. 1). Якщо заборону депортації встановлено, можлива посвідка за § 25 Abs. 3 AufenthG — про це та інші шляхи на сторінці з Duldung на посвідку.

Хвороба і депортація: § 60a Abs. 2c і 2d

Закон виходить із презумпції, що хвороба не перешкоджає депортації. Спростувати її можна лише кваліфікованою медичною довідкою (qualifizierte ärztliche Bescheinigung). Вона має містити:

• діагноз із кодом за ICD-10;
• ступінь тяжкості захворювання;
• очікувані наслідки для здоров’я;
• призначені ліки із зазначенням діючих речовин.

Довідку потрібно подати негайно (unverzüglich). Якщо подати її із запізненням, відомство може її не враховувати.

Abschiebungshaft і Ausreisegewahrsam (§§ 62, 62b)

Abschiebungshaft — не покарання за злочин, а захід для забезпечення депортації. Його призначає лише суд. Неповнолітніх і сім’ї з неповнолітніми до такого ув’язнення, в принципі, не поміщають (grundsätzlich nicht).

З 24.12.2025 діє закон, який скасував окремого адвокатського представника у справах про Abschiebungshaft і Ausreisegewahrsam. Тому про юридичну допомогу варто подбати самостійно і якомога раніше.

Ausweisung і Abschiebung: у чому різниця

Ці поняття часто плутають, зокрема в перекладі: Ausweisung іноді називають «видворенням» або «висланням», Abschiebung — «депортацією». Юридично це різні речі.

Ausweisung можлива і без подальшої депортації — наприклад, якщо людина виїжджає сама. А депортація можлива без Ausweisung — наприклад, після відмови в продовженні посвідки. Підстави для Ausweisung (зокрема, кримінальні вироки) завжди оцінюють у зіставленні з інтересом залишитися: тривалістю перебування, сім’єю, дітьми в Німеччині.

Правовий захист: Widerspruch, Klage, термінове клопотання

Проти рішень Ausländerbehörde, як правило, є засоби захисту. Їхній порядок залежить від землі та типу рішення:

• Widerspruch — заперечення до відомства, якщо земля його не скасувала;
• Klage — позов до адміністративного суду (Verwaltungsgericht), якщо Widerspruch не передбачено або його відхилено;
• Eilantrag за § 80 Abs. 5 VwGO — термінове клопотання про відновлення зупиняючої дії, якщо скарга сама її не має;
• Eilantrag за § 123 VwGO — якщо потрібно зобов’язати відомство щось зробити, наприклад видати Duldung.

Який засіб доступний і в який строк, зазначено в Rechtsbehelfsbelehrung — роз’ясненні про засоби правового захисту наприкінці рішення. Ці строки короткі й автоматично не продовжуються. Якщо рішення ухвалив BAMF у межах процедури надання притулку, діють особливі правила, тож орієнтуйтеся також на вказівки в самому рішенні. Загальну логіку оскарження описано на сторінці відмова у посвідці на проживання.

Добровільний виїзд і програми REAG/GARP

Добровільний виїзд у межах строку дає змогу самостійно спланувати від’їзд і уникнути наслідків примусової депортації. Програма REAG/GARP (через BAMF) може покривати проїзд, виплачувати Reisebeihilfe (дорожню допомогу) і, для громадян певних країн, Starthilfe. Права на участь немає, рішення ухвалюють у кожному випадку окремо.

Важливо: уже сама заява на підтримку добровільного виїзду вважається «konkrete Maßnahme zur Aufenthaltsbeendigung» за § 60a Abs. 5b AufenthG. Після цього, як правило, закриті дозвіл на роботу та Ausbildungsduldung. Якщо ви розглядаєте можливість залишитися через роботу чи навчання (див. робота й навчання з Duldung), спершу оцініть їх.

Наслідки депортації: заборона на в’їзд

Після Ausweisung чи Abschiebung автоматично виникає Einreise- und Aufenthaltsverbot за § 11 AufenthG. Вона діє не лише для Німеччини, а й для інших держав ЄС і Шенгену. Строк встановлюють одразу, і він починає спливати з моменту виїзду; за загальним правилом він не перевищує 5 років, за кримінальних засуджень чи серйозної небезпеки — до 10 років. Своєчасний виїзд враховують під час встановлення та скорочення строку. Заборону можуть запровадити й за невиїзд у строк (§ 11 Abs. 6). Як дізнатися про заборону, скоротити чи скасувати її, описано на сторінці заборона на в’їзд до Німеччини.

Законні способи залишитися: що перевірити

Часто шукають, як «запобігти депортації». Законних інструментів кілька, і всі вони потребують заяви й доказів:

• Робота і навчання — Ausbildungsduldung (§ 60c), Beschäftigungsduldung (§ 60d), посвідка за § 16g або § 19d; умова — на момент заяви не призначено konkrete Maßnahmen.
• Інтеграція — посвідка за § 25a або § 25b AufenthG.
• Сім’я і дитина — права, що випливають зі шлюбу чи народження дитини в Німеччині (§ 39 Nr. 5 AufenthV), Duldung батьків неповнолітнього з посвідкою за § 25a (§ 60a Abs. 2b).
• Хвороба — кваліфікована довідка за § 60a Abs. 2c, заборона депортації за § 60 Abs. 7.
• Особливий випадок — Härtefallkommission (§ 23a); за призначеної дати депортації звернення, як правило, виключене.

Отримали рішення: чек-лист перших кроків

1. Запишіть дату отримання рішення і збережіть конверт — від неї рахують строки.
2. Знайдіть Rechtsbehelfsbelehrung: який засіб захисту, в який строк, куди подавати.
3. Перевірте Ausreisefrist і чи має скарга зупиняючу дію.
4. Зберіть документи: паспорт, Duldung, договори про роботу чи навчання, документи про сім’ю, медичні висновки.
5. У разі хвороби негайно отримайте qualifizierte ärztliche Bescheinigung з даними за § 60a Abs. 2c.
6. Одразу зверніться по юридичну допомогу, не чекаючи останнього дня строку.
7. Повідомляйте відомству актуальну адресу, приходьте на призначені зустрічі, надавайте правдиві відомості.
8. Перш ніж подавати заяву на підтримку виїзду, оцініть, чи не закриє це інші варіанти.

Типові помилки

• Очікування дати депортації. Після спливу строку виїзду її не повідомляють.
• Пропуск строку оскарження. Рішення стає остаточним, а виконуваність настає без суду.
• Запізніла медична довідка. Її можуть не врахувати.
• Неправдиві відомості про особу або ухилення від явки. Це веде до Duldung за § 60b, заборони працювати і втрати строків для посвідки.
• Виїзд до іншої країни ЄС без права там перебувати. Обов’язок виїзду так не виконується.

Коли потрібна юридична оцінка

Індивідуальна допомога особливо важлива, якщо:

• отримано Ausweisung, відмову в посвідці або Abschiebungsandrohung;
• строк виїзду короткий або його не надано;
• призначено чи обговорюється Abschiebungshaft;
• є серйозне захворювання або загроза в країні призначення;
• у Німеччині є чоловік чи дружина, партнер або діти;
• ви працюєте чи навчаєтеся і хочете зберегти ці можливості.

Такі справи ведуть німецькі адвокати; детальніше про напрям міграційне право — Rechtsanwaltskanzlei Johannes Engelmann (Берлін). Якщо хочете спершу зрозуміти свої варіанти й строки, запишіться на консультацію.

Отримайте оцінку вашої ситуації →

---

Часті запитання

Як відбувається депортація з Німеччини?

Зазвичай спершу ухвалюють рішення, з якого випливає обов’язок виїзду, потім надсилають Abschiebungsandrohung зі строком виїзду від 7 до 30 днів. Якщо ви не виїхали, обов’язок виконуваний і перешкод немає, відомство проводить депортацію. Після спливу строку дату депортації не повідомляють.

Які наслідки депортації з Німеччини?

Виникає заборона на в’їзд і перебування за § 11 AufenthG, яка діє для Німеччини та інших держав ЄС і Шенгену. Строк встановлює відомство, і він починає спливати з виїзду. Крім того, можуть бути втрачені попередні підстави перебування.

Чим Ausweisung відрізняється від Abschiebung?

Ausweisung — адміністративний акт, який припиняє право на перебування і породжує обов’язок виїзду. Abschiebung — фактичне примусове виконання цього обов’язку. Обидва тягнуть заборону на в’їзд за § 11 AufenthG.

Чи можуть депортувати людину з Duldung?

Поки Duldung діє, депортацію призупинено. Але Duldung не скасовує обов’язку виїзду: якщо перешкоди зникли, її відкликають, і депортація можлива без нового попередження та строку. Для сімей із дітьми до 12 років за Duldung понад рік діє повідомлення щонайменше за місяць, крім випадків обману.

Чи захищає хвороба від депортації?

Закон припускає, що хвороба не заважає депортації. Спростувати це можна кваліфікованою медичною довідкою з діагнозом за ICD-10, тяжкістю, наслідками й ліками. Її треба подати негайно. Заборона депортації за § 60 Abs. 7 стосується лише небезпечних для життя або тяжких захворювань.

Скільки може тривати Abschiebungshaft?

Його призначає лише суд. Vorbereitungshaft, як правило, не довше 6 тижнів. Sicherungshaft неприпустимий, якщо депортацію не з вашої вини не можна провести за 6 місяців; з вашої вини можливе продовження максимум на 12 місяців, загалом до 18. Ausreisegewahrsam триває до 28 днів і з 12.06.2026 зараховується до загального строку.

Який строк для оскарження рішення про депортацію?

Строк і вид засобу захисту зазначено в Rechtsbehelfsbelehrung наприкінці рішення; вони залежать від землі й типу рішення. Якщо скарга не зупиняє виконання, потрібне термінове клопотання до суду за § 80 Abs. 5 VwGO. Дійте одразу після отримання рішення.

Чи є заборона на в’їзд після добровільного виїзду?

Заборона за § 11 Abs. 1 пов’язана з Ausweisung і Abschiebung. Якщо Ausweisung не було і ви виїхали у встановлений строк, депортації не відбувається. Заборону можуть запровадити за невиїзд у строк, а своєчасний виїзд враховують під час визначення і скорочення строку заборони.

Чи допомагає програма REAG/GARP?

Програма BAMF може покрити проїзд, Reisebeihilfe і, для громадян певних країн, Starthilfe. Права на участь немає. Зважайте: заява на підтримку виїзду вважається konkrete Maßnahme і, як правило, закриває дозвіл на роботу та Ausbildungsduldung.

---

Запишіться на консультацію, поки тривають строки →

---

Інформація має довідковий характер і не є юридичною консультацією.

---

Актуально на жовтень 2026 року. Результат залежить від виду рішення, строків у Rechtsbehelfsbelehrung, сімейного стану, здоров’я та оцінки відомства і суду в конкретному випадку.