Висилка з Німеччини (Ausweisung): підстави, наслідки та оскарження

Для кого ця сторінка

Висилка з Німеччини (Ausweisung) — це рішення Ausländerbehörde (відомства у справах іноземців), яким держава припиняє законне перебування іноземця. Найчастіше приводом стає вирок у кримінальній справі, але до висилки можуть призвести й повторювані порушення чи неправдиві відомості в заявах. Нижче — як влаштована висилка за §§ 53–55 AufenthG (Закон про перебування іноземців), чим вона відрізняється від депортації, які наслідки настають і як захищатися.

Ця сторінка стане в пригоді, якщо ви:

• отримали від Ausländerbehörde лист із пропозицією висловитися щодо можливої висилки (Anhörung);
• уже маєте рішення про висилку (Ausweisungsverfügung) і з'ясовуєте, що робити, поки не сплив строк оскарження;
• засуджені або чекаєте на вирок і хочете зрозуміти, що буде з посвідкою на проживання;
• маєте кілька дрібних порушень і побоюєтеся, що відомство побачить у них систему.

Ausweisung і Abschiebung: у чому різниця

Обидва поняття часто перекладають словом «депортація», але юридично це два різні кроки.

Ausweisung — адміністративний акт (Verwaltungsakt). Він не означає, що людину одразу вивозять. Його дія правова: посвідка на проживання припиняється (§ 51 Abs. 1 Nr. 5 AufenthG), і виникає обов'язок виїхати. За § 50 Abs. 1 AufenthG виїхати зобов'язаний той, хто не має потрібного дозволу на перебування або вже його втратив.

Abschiebung — примусове виконання цього обов'язку. Згідно з § 58 Abs. 1 AufenthG, іноземця депортують, якщо обов'язок виїзду підлягає виконанню (vollziehbar), строк для виїзду не надано або він сплив і добровільний виїзд не забезпечено. Як відбувається сама депортація, описано на сторінці про депортацію з Німеччини.

Якщо після висилки депортацію не здійснюють, статус визначається окремо — про тимчасове зупинення депортації читайте на сторінці про Duldung.

Як ухвалюють рішення: Abwägung за § 53 AufenthG

Висилка можлива, якщо перебування іноземця загрожує громадській безпеці та порядку, вільному демократичному ладу (freiheitliche demokratische Grundordnung) або іншим істотним інтересам ФРН. Вирішальну умову сформульовано в § 53 Abs. 1 AufenthG: людину висилають, якщо після оцінки всіх обставин конкретної справи публічний інтерес у її виїзді переважає.

Закон каже «wird ausgewiesen». Це не вільний розсуд (Ermessen), а результат зважування двох сторін:

• Ausweisungsinteresse — інтерес держави в тому, щоб людина виїхала (§ 54 AufenthG);
• Bleibeinteresse — інтерес людини залишитися в Німеччині (§ 55 AufenthG).

Відповідно до § 53 Abs. 2 AufenthG враховують, зокрема, тривалість перебування, особисті, економічні та інші зв'язки з Німеччиною і з країною походження, наслідки висилки для сім'ї та партнера, а також те, чи дотримувалася людина закону.

Категорії «особливо тяжкий» і «тяжкий» у §§ 54 і 55 — це вага, а не автоматичний висновок. Тож результат багато в чому залежить від того, наскільки повно відомство знає вашу ситуацію.

Ausweisungsinteresse: які вироки й порушення враховують (§ 54)

Особливо тяжкий інтерес до висилки (§ 54 Abs. 1)

• Nr. 1: вирок, що набрав законної сили, за умисні злочини до позбавлення волі або покарання для неповнолітніх (Jugendstrafe) щонайменше на два роки, а також призначення Sicherungsverwahrung чи поміщення до психіатричної лікарні за § 63 StGB.
• Nr. 1a–1c: щонайменше один рік за окремі умисні злочини: проти життя, здоров'я, статевої недоторканності, власності (за підвищеної санкції або серійності), опір службовцям під час виконання обов'язків, §§ 125, 125a StGB, шахрайство на шкоду соціальним відомствам (§ 263 StGB), злочини за BtMG (про наркотики), незаконне переправлення людей (§§ 96, 97 AufenthG).
• Nr. 1d: щонайменше шість місяців позбавлення волі за визначені законом умисні злочини, якщо їх вчинено зі зброєю чи іншим небезпечним предметом.
• Nr. 2–5: загроза вільному демократичному ладу або безпеці ФРН, зокрема підтримка тероризму й підготовка теракту за § 89a StGB (якщо людина помітно й переконливо не відмовилася від такої діяльності), членство, зокрема в минулому, у злочинному об'єднанні за § 129 StGB, керівництво забороненим об'єднанням, політичне чи релігійне насильство та розпалювання ненависті.

Тяжкий інтерес до висилки (§ 54 Abs. 2)

• Nr. 1: позбавлення волі щонайменше на шість місяців за умисні злочини.
• Nr. 2: Jugendstrafe щонайменше на один рік, якщо її не призначено умовно.
• Nr. 2a: кілька вироків за умисні злочини з 17-го, 19-го та 20-го розділів StGB, вчинені протягом 12 місяців (штрафи до 90 денних ставок, Tagessätze, не враховуються).
• Nr. 2b: щонайменше три місяці позбавлення волі (або безумовна Jugendstrafe) за визначені злочини зі зброєю чи небезпечним предметом.
• Nr. 3, 4 і 6: злочини за §§ 96, 97 AufenthG або § 29 Abs. 1 S. 1 Nr. 1 BtMG; вживання героїну, кокаїну та подібних речовин за відмови від лікування; примус до шлюбу.
• Nr. 8: неправдиві чи неповні відомості для отримання німецького дозволу на перебування, шенгенської візи тощо; а також відмова від обов'язкового сприяння, якщо людину заздалегідь попередили про наслідки (попередження потрібне лише в цьому випадку).
• Nr. 9: вирок із встановленим мотивом ненависті за § 46 Abs. 2 S. 2 StGB.
• Nr. 10: не поодиноке й не незначне порушення правових норм або діяння за кордоном, яке в Німеччині вважалося б умисним тяжким злочином.

Думка «за строк до одного чи двох років не висилають» хибна: тяжкий інтерес до висилки виникає вже з шести місяців, а якщо була зброя — з трьох. Проте й тут вирішує зважування.

Bleibeinteresse: що свідчить на вашу користь (§ 55)

Особливо тяжкий інтерес залишитися (§ 55 Abs. 1)

• Niederlassungserlaubnis (безстрокова посвідка) і щонайменше п'ять років законного перебування;
• Aufenthaltserlaubnis, народження в Німеччині або в'їзд неповнолітнім і щонайменше п'ять років законного перебування;
• Aufenthaltserlaubnis, п'ять років законного перебування та шлюб чи партнерство з особою з двох попередніх груп;
• сімейне життя з членом родини — громадянином Німеччини, а також право піклування (Personensorge) чи спілкування (Umgangsrecht) щодо неповнолітнього німця;
• Aufenthaltserlaubnis за § 23 Abs. 4, § 24, § 25 Abs. 4a S. 3, § 29 Abs. 2 або 4 AufenthG. Сюди належить і тимчасовий захист за § 24 AufenthG, який мають багато українців.

Тяжкий інтерес залишитися (§ 55 Abs. 2)

Сюди належать, зокрема, неповнолітні з Aufenthaltserlaubnis або із законно проживаючими батьками, власники Aufenthaltserlaubnis із п'ятьма роками перебування, право піклування чи спілкування щодо дитини, яка законно проживає в Німеччині, інтереси та благо дитини, а також дозвіл за § 25 Abs. 4a S. 1 AufenthG.

Окреме застереження — § 55 Abs. 3 AufenthG: час із фіктивним статусом під час розгляду заяви (§ 81 Abs. 3 S. 1, Abs. 4 S. 1 AufenthG) зараховується як законне перебування, лише якщо заяву зрештою задовольнили. Див. також сторінку про Fiktionsbescheinigung.

Особливо захищені групи (§ 53 Abs. 3, 3a і 4)

• Abs. 3 — громадяни Туреччини з правом перебування за Угодою про асоціацію ЄЕС/Туреччина (ARB 1/80) та власники Daueraufenthalt-EU. Висилка можлива, лише якщо їхня поведінка нині становить серйозну загрозу, що зачіпає основний інтерес суспільства, і висилка для його захисту неминуча.
• Abs. 3a — Asylberechtigte, особи з міжнародним захистом за Verordnung (EU) 2024/1347 і власники німецького проїзного документа біженця за Конвенцією 1951 року. Висилка допустима лише з невідкладних підстав національної безпеки або громадського порядку.
• Abs. 4 — особи, які подали заяву про притулок. Їх можна вислати лише за умови, що процедура притулку остаточно завершиться без визнання (винятки — Abs. 3a та Abschiebungsandrohung за AsylG, що підлягає виконанню). Про чинну процедуру — на сторінці про притулок у Німеччині.

Чимало сайтів досі згадують § 53 Abs. 3b для субсидіарного захисту. У чинній редакції його немає: § 53 містить Abs. 1, 2, 3, 3a і 4, а субсидіарний захист охоплено поняттям міжнародного захисту в Abs. 3a.

Коли дрібні порушення стають проблемою

Відомство бачить усю історію справи, і кілька невеликих епізодів можуть скластися в картину систематичного нехтування правилами. Типові приклади: робота без дозволу, неточні відомості в анкетах, ігнорування вимог щодо паспорта, запізнення з продовженням, короткі періоди без дозволу.

Правові підстави — § 54 Abs. 2 Nr. 10, Nr. 8 і Nr. 2a AufenthG (див. вище). Яку вагу вони мають, залежить від оцінки в конкретній справі.

Окрема зона ризику — запізнення з продовженням. Якщо заяву подано до закінчення строку дії дозволу, попередній дозвіл діє до рішення відомства (§ 81 Abs. 4 S. 1 AufenthG). У разі запізнення відомство може постановити, що дія зберігається, щоб уникнути непропорційної суворості (§ 81 Abs. 4 S. 3 AufenthG), але зобов'язання такого немає. Практичні поради:

• подавайте заяву на продовження письмово й завчасно, навіть якщо вільних термінів немає;
• зберігайте скриншоти спроб записатися, листи та підтвердження відправлення;
• якщо затримка сталася з вини відомства, зафіксуйте це письмово одразу.

Докладніше про порядок — на сторінці про продовження посвідки на проживання.

Наслідки висилки

Припинення посвідки на проживання

Із висилкою дозвіл на перебування припиняється (§ 51 Abs. 1 Nr. 5 AufenthG). Це стосується будь-якого Aufenthaltstitel, зокрема безстрокового. Інші підстави припинення розглянуто на сторінці про втрату посвідки та ПМП.

Заборона на в'їзд і перебування (§ 11 AufenthG)

Щодо висланої особи обов'язково виносять Einreise- und Aufenthaltsverbot — разом із рішенням про висилку (§ 11 Abs. 1, 2 AufenthG). Вона діє в усьому ЄС і Шенгені; поки вона чинна, дозвіл не видають навіть за наявності права на нього. Строк визначає відомство, відлік іде з виїзду:

• за загальним правилом — не більше 5 років (§ 11 Abs. 3);
• у разі висилки через вирок або серйозну небезпеку — як правило, не більше 10 років (Abs. 5);
• за воєнні злочини, тероризм, загрозу безпеці — як правило, 20 років (Abs. 5a);
• у випадках § 54 Abs. 1 Nr. 1, 2, 2a в окремих випадках можлива безстрокова заборона (Abs. 5b).

Заборону можна скоротити або скасувати; враховують, чи виїхала людина у встановлений строк (§ 11 Abs. 4). У виняткових випадках можлива Betretenserlaubnis для короткої поїздки (§ 11 Abs. 8). Докладно — на сторінці про заборону на в'їзд до Німеччини.

Нагляд (§ 56 AufenthG)

У разі висилки за § 54 Abs. 1 Nr. 2–5 (безпека, екстремізм) діє обов'язок відмічатися в поліції щонайменше раз на тиждень, перебування обмежується округом Ausländerbehörde, можливі обов'язок проживати в певному місці (Wohnsitzauflage) і заборони на контакти та засоби зв'язку. Ці заходи виконуються негайно. За інших загроз вони можливі лише на розсуд відомства (§ 56 Abs. 1 S. 2).

Anhörung: як відповісти на лист відомства

Якщо Ausländerbehörde надіслала лист, у якому повідомляє про намір вас вислати й пропонує висловитися, це ще не рішення про висилку. Але все, що ви напишете, увійде до зважування інтересів.

1. Позначте строк, вказаний у листі. Не встигаєте — письмово попросіть продовжити його заздалегідь.
2. Відповідайте письмово й по суті. Самих вибачень замало: відомству потрібні факти для § 53 Abs. 2 і § 55.
3. Документуйте зв'язки з Німеччиною: шлюб, діти, піклування чи спілкування, робота, мова, освіта, житло.
4. Покажіть зміни після правопорушення: умови іспитового строку дотримано, лікування пройдено, нових епізодів немає.
5. Вкажіть на особливий захист, якщо він є: Daueraufenthalt-EU, ARB 1/80, міжнародний захист.
6. Не викривлюйте факти (див. § 54 Abs. 2 Nr. 8) і збережіть копію відповіді з доказом відправлення.

Якщо паралельно триває кримінальна справа, узгодьте відповідь із захисником.

Правовий захист: Widerspruch, Klage та Eilantrag

Строки й порядок оскарження

Проти рішення про висилку подають позов (Klage) до адміністративного суду протягом одного місяця після вручення рішення за Widerspruch, а якщо Widerspruch не передбачено — після оголошення самого рішення (§ 74 Abs. 1 VwGO). Чи потрібен спершу Widerspruch, залежить від федеральної землі: у Баварії його для рішень Ausländerbehörde скасовано, у багатьох інших землях теж — дивіться Rechtsbehelfsbelehrung (роз'яснення про порядок оскарження) вашого рішення. Якщо роз'яснення немає або воно неправильне, строк подовжується до одного року (§ 58 Abs. 2 VwGO).

В адміністративному суді першої інстанції обов'язкового представництва адвокатом немає (§ 67 Abs. 1 VwGO), але головне — не пропустити строк.

Aufschiebende Wirkung і Sofortvollzug

За загальним правилом Widerspruch і позов мають зупиняльну дію (§ 80 Abs. 1 VwGO). Висилки немає в переліку винятків § 84 Abs. 1 AufenthG, тому позов проти неї зупиняє виконання — якщо тільки відомство не розпорядилося про негайне виконання (Sofortvollzug) за § 80 Abs. 2 S. 1 Nr. 4 VwGO; таке розпорядження має бути письмово обґрунтоване (§ 80 Abs. 3 VwGO).

Важливе застереження § 84 Abs. 2 AufenthG: зупиняльна дія не зачіпає чинності самої висилки. Дозвіл однаково припиняється, позов лише блокує виконання. Для цілей роботи дозвіл вважається чинним, поки триває строк оскарження або діє зупиняльна дія (§ 84 Abs. 2 S. 2).

Позов проти заборони на в'їзд та її строку зупиняльної дії не має (§ 84 Abs. 1 Nr. 7 AufenthG), тому зазвичай оскаржують і висилку, і строк заборони.

Eilantrag за § 80 Abs. 5 VwGO

Якщо призначено Sofortvollzug, до суду подають клопотання про відновлення зупиняльної дії (Antrag auf Wiederherstellung). У випадках § 84 Abs. 1 AufenthG — клопотання про її призначення (Antrag auf Anordnung). Загальні засади оскарження рішень відомства описано на сторінці про відмову в посвідці та правовий захист.

Типові помилки

1. Ігнорувати Anhörung. Без вашої відповіді відомство зважує інтереси за тим, що вже є в справі.
2. Думати, що позов зберігає посвідку. Позов блокує виконання, але дозвіл припиняється (§ 84 Abs. 2 AufenthG).
3. Оскаржити лише висилку й забути про строк заборони на в'їзд. Позов проти заборони її не зупиняє.
4. Пропустити місячний строк. Рахуйте його за Rechtsbehelfsbelehrung, а не від дня, коли ви відкрили лист.

Коли потрібна юридична оцінка

Індивідуальна правова оцінка особливо важлива, якщо:

• ви отримали Anhörung або рішення про висилку;
• ви маєте Daueraufenthalt-EU, статус за ARB 1/80 або міжнародний захист;
• у Німеччині живуть ваш чоловік чи дружина або неповнолітні діти;
• паралельно триває кримінальна справа.

Німецькі адвокати можуть ознайомитися з матеріалами справи, оцінити зважування інтересів і підготувати відповідь на Anhörung або позов — зокрема, цим займається напрям міграційне право — Rechtsanwaltskanzlei Johannes Engelmann (Берлін).

Отримайте оцінку вашої ситуації →

---

Часті запитання

Чим висилка відрізняється від депортації?

Висилка (Ausweisung) — рішення відомства, яке припиняє посвідку на проживання (§ 51 Abs. 1 Nr. 5 AufenthG) і породжує обов'язок виїзду. Депортація (Abschiebung) — примусове виконання цього обов'язку за § 58 AufenthG. Висилка діє і тоді, коли вивезення не відбувається.

З якого строку покарання загрожує висилка з Німеччини?

Тяжкий інтерес до висилки виникає вже за позбавлення волі від шести місяців за умисні злочини, а якщо була зброя — від трьох місяців (§ 54 Abs. 2 AufenthG). Від двох років інтерес вважається особливо тяжким. Проте в будь-якому разі рішення ухвалюють після зважування всіх обставин.

Чи може дрібне порушення, наприклад робота без дозволу, призвести до висилки?

Одиничне дрібне порушення саме по собі рідко буває вирішальним, але § 54 Abs. 2 Nr. 10 AufenthG враховує не поодинокі й не незначні порушення правових норм. Кілька епізодів разом можуть створити тяжкий інтерес до висилки, тож ставтеся до них серйозно.

Я подав заяву на продовження на кілька днів пізніше. Що тепер?

У разі запізнення попередній дозвіл не продовжує діяти автоматично. Відомство може постановити, що його дія зберігається, щоб уникнути непропорційної суворості (§ 81 Abs. 4 S. 3 AufenthG). Задокументуйте причини затримки, наприклад спроби записатися на термін.

Чи зберігається посвідка, якщо я подав позов проти висилки?

Ні. Позов, як правило, зупиняє виконання висилки, але дозвіл однаково припиняється (§ 84 Abs. 2 AufenthG). Для цілей роботи дозвіл вважається чинним, поки триває строк оскарження або діє зупиняльна дія.

Скільки часу є на оскарження рішення про висилку?

Позов подають протягом одного місяця (§ 74 Abs. 1 VwGO). Чи потрібен перед цим Widerspruch, залежить від федеральної землі та зазначено в Rechtsbehelfsbelehrung рішення. Якщо роз'яснення немає або воно неправильне, строк становить один рік.

Чи можна вислати людину з Daueraufenthalt-EU або міжнародним захистом?

Так, але лише за підвищених вимог. Власників Daueraufenthalt-EU — тільки за серйозної актуальної загрози основному інтересу суспільства (§ 53 Abs. 3 AufenthG), осіб із міжнародним захистом — тільки з невідкладних підстав національної безпеки або громадського порядку (§ 53 Abs. 3a).

Скільки діє заборона на в'їзд після висилки?

За загальним правилом не більше 5 років від виїзду, у разі висилки через вирок — як правило, не більше 10 років, у разі тероризму — 20 років, в окремих випадках безстроково (§ 11 AufenthG). Позов проти строку заборони не зупиняє її дії.

---

Обговоріть вашу ситуацію з висилкою →

---

Інформація має довідковий характер і не є юридичною консультацією.

---

Актуально на жовтень 2026 року. Результат справи про висилку залежить від зважування інтересів у конкретному випадку, змісту рішення, строків оскарження та оцінки відомства й суду.